29 січня      День пам’яті Героїв Крут

Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників .

29 січня 1918 року . Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути , яка розташовувалася на 130 -му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, Україна . Учасники події : невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і знаменита Червона гвардія Радянської Росії , яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом і досвідом. Результат бою не важко передбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспільного і політичного світогляду , в пікових точках переломних моментів, що стали низкою таких подій , які змусили нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті.

Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і залишаться незрозумілими і навіть зовсім необгрунтованими, але вони мали місце бути. Як факт, який завжди залишається фактом - такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотворити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкривається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява .

А правда в тому, що народ України любить свою країну. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя і благополуччя. Це було доказом , яскравим доказом, і насамперед самим собі . Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний виклик .

Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни.

 День пам’яті Героїв Крут.

 

 

27 січня     Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...

 

25 січня      День студентів (Тетянин день)

У студентів завжди є за що любити своє студентське життя. Не дивлячись на той факт, що безсумнівно приведе нас до довгих і глибоких міркувань з цього приводу, зауважимо, що в цьому немає ніякої потреби. І якщо б у студентів навіть не було жодного «законного» свята, то це б їх не засмутило. Швидше навпаки, додало б їм куди набагато більшого ентузіазму в пошуках «зайвого» приводу для радості, адже молодість володіє ще далеко не повністю вивченим потенціалом, і наділяє своїх володарів самими непередбачуваними і неординарними ідеями та рішеннями.

У своєму арсеналі студентська частина нашого прогресивного суспільства має принаймні два цілком законних і безумовно офіційних привода для свята: Міжнародний день студента, який відзначається 17-го листопада і Тетянин день - 25-го січня, який можна сказати наш домашній або національний День студентів . Походження останнього докорінно відрізняються від всесвітнього свята, воно більш традиційне для наших студентів і бере свій початок із середини вісімнадцятого сторіччя.

Є думка, що у студентів кожен день - свято. Це думка вітає у тих шарах нашого суспільства, у яких їх студентське життя давно позаду і викликано іноді зайвим навантаженням тієї суворої дійсності, яка оточує їх нескінченними поточними турботами, від яких студентське життя вже здається легкою і безтурботною справою. Але будь-який студент може сказати, що це не так. Адже рішення, діяльність та важливість кожного моменту нашого життя визначає не тільки наше сьогодення, але і наше майбутнє, а студенти знаходяться в більш критичних умовах, які вимагають більшої координації і зусиль, найвлучніших пошуків і кмітливості.

 Не побоїмося сказати - професійне студентське свято,  приєднуємося до привітань на адресу всіх наших студентів! Бажаємо їм успіхів у навчанні, гарної практики, сил і часу! Все у ваших руках.  

З Днем студентів!

 

 

22 січня     

День Соборності (день Злуки)

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

У цей День проект DilovaMova.com приєднується до привітань на адресу всього українського народу! Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

 

 

 

21 січня      Міжнародний день обіймів

За вже сформованою традицією це незвичайне свято відзначається переважно в молодіжному та студентському середовищі. Саме там воно і зародилося. Колись, ще в 70-х роках минулого століття в середовищі західної молоді виникла дивна ініціатива. За даними проекту DilovaMova.com, точно відомо, що вона була викликана загальними віяннями і тенденціями тих, абсолютно приголомшливих років. Це був якийсь протест на постійно зростаючу напруженість і своєрідна відповідь, яку не просто помітили, а й котра була почута, була підтримана і поширилася по всьому світу.

Прості і дружні обійми, позбавлені всякої двозначності здатні підбадьорити і підтримати, сприяти гарному настрою і внести якийсь спокій у буденну суєту, яка наповнена не тільки нескінченними турботами, але і всілякими тривогами. Це своєрідний спосіб психологічної підтримки, який визнан навіть в строгому науковому середовищі. Користь від таких доброзичливих жестів інколи буває досить істотна.

Відомо, що студенти - це одні з найбільш прогресивних верств нашого суспільства. Студентське середовище досить потужна сила, іноді нестримна, повна несподіваних рішень і універсальна у багатьох своїх проявах. Міжнародний день обіймів, який відзначається 21-го січня, тому яскраве підтвердження.

Толерантність і мудрість, здатність щось змінювати на краще і не тільки в своєму житті - це справжній дар. Дуже часто ми задаємося питанням: що нам під силу? Відповідь на це питання до геніальності проста і проходить навіть в площині виникнення цього міжнародного Дня. Безкорисливість і дружелюбність, відкритість і не упередженість, прагнення жити і душевний спокій - те, чого багатьом з нас не вистачає, але це те, що потрібно просто затребувати, просто почати використовувати, так як це все властиво нам. Воно вже закладено в нашій природі.

У цей чудовий День ми шлемо свої обійми всім, хто нам дорогий, всім кого ми не знаємо, але хотіли б підтримати. Вітаємо всіх з Міжнародним днем обіймів, днем відкритої безкорисливої підтримки, днем небайдужих людей!

 

 

Олена!!!

Від усієї душі бажаємо тобі
Великого щастя і добра.
Бажаємо те, про що мрієш,
Про що ти думаєш завжди,
Щоб біль і горе не зустрічалися,
Щоб сміх твій чути було завжди,
Бажаємо міцного здоров'я,
Усмішок, сонця і тепла.
 

 

 Виктория!!!

С Днём рожденья тебя поздравляю,
Ты смотри - в этот день не грусти.
Много счастья тебе я желаю,
А особенно - счастья в любви!

Желаю счастья и добра,
И вечной радости цветенья,
Улыбок, солнца и тепла
В твой светлый праздник - День Рожденья!
 

 

Крещенским снежным вечерком,
В тот день, когда Христа крестили.
Звучали шутки, смеха звон,
Заботы люди отложили.
Пусть будет счастлив каждый дом,
Пускай исчезнут все ненастья,
И колокольни чистый звон
Посеет в сердце только счастье!
Желаю всем я в этот вечер
Зажженные надеждой свечи!
С Крещением!



 Бiлий берег, бiла крига,
Бiла рiчка, бiла мгла.
Промовля водичка тихо:
Як далеко до тепла!..
А над нею крига тонко
Раптом скрипнула нараз,
То рубають ополонку:
ВОДОХРЕЩЕ йде до нас!
I нехай мороз лютуе,
Хай пануе бiла мгла,
У святiй водi струмуе
Чиста крапелька тепла!
 

Шановні студенти!
Ось і пролетіли веселі зимові канікули. Сподіваюся, що Ви добре відпочили та готові до нових звершень.
18.01.2016 року о 7.50  розпочинається 2 семестр навчального року. 
Бажаю успіхів та натхнення!!

 

Увага!!!!

Шановні студенти!
До вашої уваги семестрова відомість за І семестр.

 

 

13 січня              

 Старий Новий рік

Хто з нас не любить свят, можливості повеселитися і відпочити, ще раз зустрітися з бажаною компанією і зарядитися енергією на наступні суворі будні? Напевно тільки одиниці. Для всіх інших - в ніч з 13-го на 14-е січня з’являється чудовий привід «досвяткувати» один з найулюбленіший свят під інтригуючою назвою - Старий Новий рік.

 В цей Старий Новий рік ми бажаємо всім миру і благополуччя, любові і правди, здоров’я та радості! Нехай Сам Бог буде з Вами! Зі святом Вас!

 

 

 

Анна!!!
Будь багата як земля,
Будь здорова як вода,
Будь ніжна як берізка,
Будь вірна як лебідка,
Будь красива як троянди цвіт,
Будь щаслива на багато літ. 

 Цей день має чарівне походження,
Бо сьогодні твоє день народження,
Бажаю,щоб
Сонце тебе зігрівало,
Люди - усмішку тобі дарували,
Природа здоров'я тобі піднесла,
А ластівка щастя мішок принесла!
А ще романтики дружби, кохання!
Прийми же від мене усі ці вітання!
Я знаю цей день чарівний, не звичайний,
Тож нині здійсняться всі побажання!!! 

 

11 січня           

 Всесвітній день «спасибі»

Найввічливіший день у році – 11 січня. Цього дня відмічається всесвітній день „спасибі”.

Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості, але вимовляти їх не можна, коли людина знаходиться у роздратованому стані. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними „погладжуваннями” і здатні зігріти своїм теплом.

Ми кожного дня говоримо один одному „дякую”, тому важливо пам’ятати, що справжня вдячність – це лише та, що йде від чистого серця.

 

 

Нехай Різдво у вишиванці
Розбудить Вас щасливо вранці,
І принесе у Вашу хату
Усмішку, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зерном і щастям Вас засіє,
Зігріє сонцем і любов’ю,
І подарує Вам здоров’я!
Веселих свят, смачної куті!

Святвечір - за народним календарем 6 січня.

 Святи́й Ве́чір (Свят-ве́чір, Багата Кутя, Вігілія) — одне з найурочистіших християнських свят, яке відзначається ввечері напередодні Різдва Христового. 

 Із Свят-вечором пов'язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки, крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар. Страви мають бути пісними, оскільки Свят-вечір припадає на останній день пилипівського посту.

Кутю традиційно готували з пшеничних або ячмінних зерен (на півдні України з рису). Перед тим їх вимочували у воді, товкли в ступі, сушили і знову товкли, щоб остаточно звільнити від луски.

Роди, Божє, жито-пшеницю,
Жито-пшеницю, всяку пашницю,
Без куколю, без метлиці,
А нам дайте паляницю. 

 

 

7 січня      Різдво Христово

Більше 2000 років тому в невеличкому містечку Віфліємі відбулася надзвичайна подія – народився в світ Син Божий. Ісус Христос народився надзвичайним чином Діви Марії, яку з тих часів називають Богородицею.

Коли Він прийшов на землю, Його не зустрічали пошаною, славою і багатством. У Нього не було навіть колиски, як у всіх дітей, не було і пристановища – Він народився за межами міста, у печері і був покладений у ясла, куди кладуть корм для тварин. Першими гостями божественної дитини були не царі і не вельможі, а звичайні пастухи, яким ангел сказав про Різдво Христово: „Я проголошую вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давида Спаситель, який є Христос Господь! І ось вам знак: ви знайдете Дитину в пеленах, покладену у ясла”. Пастухи першими поспішили вклонитися новонародженому Спасителю. В цей час з дарами Царю Світу йшли волхви зі сходу. Вони чекали, що незабаром на землю має прийти великий Цар Світу, а дивовижна зірка вказувала їм шлях на Іерусалим.

Волхви принесли Дитині дари: золото, ладан та смирну. Ці дари мали глибокий зміст: золото принесли як царю у вигляді данини, ладан як Богу, а смирну як людині, що має померти (смирною у ті часи помазували померлих).

Різдво Христово завершує сорокаденний Різдвяний піст, Святу передує дуже строгий піст. Після Різдва наступають святки – 12 днів, коли відмічається Свято.

Твердо-наукового, підкріпленого справжнім документальним історичним підтвердженням подій, які ось вже близько двох тисяч років відкривають для багатьох, хто надіється на Бога людей шлях до життя - не існує і бути в принципі не може. Так влаштував Бог, щоб це все на пряму залишилося і перебувало суто в площині вірування людини, адже люди, які надіються на науку - слідують своїй власній вірі. І питання «чому?» тут не доречно - досить подивитися початок Святого Письма і виявити, що саме зрада людиною закладеної Богом у нього віри «технічно» і привела людину до відомого процесу гріхопадіння. Зауважимо, що людина на момент скоєння небажаної з боку Бога дії не страждала якимись хворобами, наприклад склерозом і втратою пам’яті, і прекрасно усвідомлювала те, що намагається зробити. І зробила ...

Про те, що було далі розповідається в тому ж Святому Писанні, відомому нам як Біблія і це не виходить жодним чином за рамки віри, визначені і закладені колись у нас нашим Творцем, який створив нас за образом і подобою Своєю. У все це можна не вірити або вірити по-своєму - це так само не вийде і не ввійде за межі справжньої віри, які колись перетнула людина, відкривши для себе цю згубну альтернативу.

І ось - настала повнота часу. Саме повнота і саме часу. Ну, де в науці ви зустрічали такі «технічні» терміни? І в наш людський «світ», прийшов Він - Спаситель, Месія, Цар великий Миру, Агнець і Син Божий, одна з Його невід’ємних особистостей, який проливає свою Святу Кров за нас, які втратили всякий зв’язок з дійсністю - Ісус Христос.

Так, віра буває різна. Ось і в Писанні сказано, що і біси теж вірують і навіть тремтять. Але яка повинна бути справжня віра теж сказано там. І що ми повинні зростати в ній, і сказано як. І сказано чому, ось тільки не багато хто з нас здатні твердо сказати, що є власниками цієї самої - справжньої віри, адже там ясно написано як це все можна з легкістю перевірити. І кожен може переконатися сам, перевірити себе і отримати цілком конкретний результат. Більш того Сам Бог через Святе Письмо говорить нам про це.

Багато зневіряються і воліють вірити у щось своє, у щось зручне і «пухнасте», що не вимагає від них якихось зусиль чи жертв або трохи вимагає, але як би само собою, що «гармонійно» вливається в їх життя, поступово приводячи їх до цього самого відчаю. Починаються розмови про «замкнено коло» і тут ми згадуємо про Христа - адже Він його таки розірвав, відкривши нам пряме спілкування з Отцем Небесним.

Його Різдво - це найвеличніша і життєстверджуюча подія, яка коли-небудь (з часів нашого гріхопадіння) відбувалася на нашій землі. І якщо у нас виникають якісь запитання, чи не простіше запитати про це у Бога. Тепер Він почує і дасть Свою відповідь, тільки потрібно запитати Його правильно або ж справді. А як це робиться - відкрито кожному слідуючиму за Христом. Тепер відкрито і для нас. Для інших же - все це юродство і так завгодно Богові. Він так карає людину - закриваючи від нього розум і мудрість, сили і розсудливість, адже нам то вже відомо, що і все це теж від Нього. А що залишається нам? Нам відкрито! Христос народився - славімо Його! З Різдвом Христовим!

 

Діано!!!
Хай пливе щасливо твій життєвий човен
І минає легко береги круті,
І любові буде хай завжди він повен,
То найголовніше у людськім житті.
Нехай в душі завжди горять
Іскринки радості й чекання,
Нехай не знає серце зрад,
А тільки радість і кохання.